Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзвіння

Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗВІННЯ"
Борс, -су = борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають. Грин. III. 9.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Забідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.
Клобучі мн. Валенки. Желех.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має. Камен. у.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Алв. 32. Cм. околяса.
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗВІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.