Воронячий, -а, -е. Вороній. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу.
Лабети, -тів, ж. мн. Лапы. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. піймався, попався в лабети. Попался въ лапы.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. Селезень на ставу, утінка на плаву. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Злилось як плав. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Як плав пливе — військо йде. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Ум. плавок, плаво́чок. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки.
Поздиратися, -ра́юся, -єшся, гл. Содраться.
Поткнутися Cм. потикатися.
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ.
Середу предл. Посреди. Возложили середу двора огонь.
Улітку нар. = уліті. Влітку день — год. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала.
Штахетник, -ка, м. = штахети.
