Бій, бою, м.
1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти.
2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. Жінка од бою вмерла.
3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.
4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится.
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. От чортова доглядачка! Таки й вздріла.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Ум. повісемце.
Пообганяти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Обогнать (многихъ).
2) Отогнать (многихъ).
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Хотя нар.
1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Нехай воно буде собі як хотя. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. Всі троє коней ходять де хотя.