Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконенчиха

Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЕНЧИХА"
Батенько, -ка
Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Рудч. Ск. II. 160. Дак чим же тебе за твою службу винагородити? Г. Барв. 196.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество. Правоб.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки. МУЕ. III. 20.
Ма́ґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстатМУЕ. III. 17.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Прибіч, -бочі, ж. Прибыль, доходъ. Вона оплачує ґрунт і прибічі має карбованців з триста. Н. Вол. у.
Пропрясти, -пряду, -де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці. МВ. ІІІ. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНЕНЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.