Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконча

Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНЧА"
Відстовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстовбурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Ду́ди, дуд, ж. мн. Обшлага на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 13, 20, Шух. I. 153, 161.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Нахопляти, -пля́ю, -єш, сов. в. нахопи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накидывать, накинуть. Одежину якусь похопить, що аж глянути чудно. Ном. № 11140.
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37.
Перетовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Перетолочь. 2) Перебить, переломать. 3) = перевалити 2. Зміев. у.
Простіський, -а, -е. = простісінький. Желех.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.