Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть.
Виколупувати, -пую, -єш, сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).
Прогін, -го́ну, м.
1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота.
2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ.
2) Длина зданія отъ угла до угла.
4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні.
5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма.
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица).
Червінка, -ки, ж.
1) Кровавый поносъ, дизентерія.
2) Брюшной тифъ.
3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus.
