Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привітиця

Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІТИЦЯ"
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Височок, -чка, м. Ум. отъ висок.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Корзити гл. = корзати. Мнж. 182.
Мерзине́ць, -нця́, м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати. Гол. IV. 392.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий.
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Роздлубати, -баю, -єш, гл. 1) роздовбати. 2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Учителів, -лева, -ве Принадлежащій учителю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВІТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.