Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться.
Рями, -рям, ж. Складки, сборки.
Серниця, -ці, ж. = серна. Скакала би м у три боки, як серница при потоки; копкала би м подковками, як серница копитками.
Созвідати, -даю, -єш, гл. Навѣстить. Рад би я, сестро, до тебе прибути, тебе созвідати. Cм. одвідати.
