Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл.
1) Выкуривать, выкурить.
2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали.
Крагулець, -льця, м.
1) Ястребъ, Nisus communis.
2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. б) Tragopogon pratensis.
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Предміщанин, -на, м. Житель предмѣстья. Вийшли до його усі міщане, усі міщане, всі предміщане.
Унучечка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль.
