Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоянка

Стоянка, -ки, ж. 1) Стояніе. А набридла мені отут стоянка. Новомоск. у. 2) Молоко, поставленное для того, чтобы отстоялось. Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани. Новомоск. у. 3) Навѣсъ или хлѣвъ для лошадей или скота. Радом. у. Вх. Лем. 470. Ум. стояночка. Пішов Івасенько до стояночки коника сідлати. Лукаш. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЯНКА"
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Лах, -ху, м. = лаха. Желех.
Надсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. надсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Ном. № 7183. Як збрешеш, то хоча надсядься. Котл. Ен.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Росполохувати, -хую, -єш, сов. в. росполохати, -хаю, -єш, гл. Распугать, разогнать. Сипни пірнатими і росполохай хижих. К. Псал. 319.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.