Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинець

Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Зазнаки́ нар. Завѣдомо.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому. Вас. 160.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Поковзатися, -заюся, -єшся, гл. Покататься на льду, скользя.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница. Шух. І. 73, 75.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.