Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинець

Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка. МУЕ. III. 54.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.
Пліснявка, -ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Поззувати, -ва́ю, -єш, гл. Снять обувь (во множествѣ).
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.