Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинути

Глинути, -ну, -неш, гл. Глотнуть, проглотить. (Змій) прилетить, тебе глине. Чуб. II. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНУТИ"
Замгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. Сим. 185. «Ну лишень, жінко, я трошки заміну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Драг. 60. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замінує, то й гаразд. О. 1862. IX. 67.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Мозольо́ваний и мозольовий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Папля, -лі, ж. Мокрая погода. Вх. Лем. 446.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать. Шух. І. 253.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Федьк. Їм коні припочили. АД. І. 135. Люде ідут, припочивают. Шух. І. 221.
Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.