Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глистник

Глистник, -ка, м. 1) Цытварное сѣмя, сѣмя Раст. Artemisia Sieberi Bess или Artemisia vahliana Kostel. 2) Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИСТНИК"
Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать. Мнж. 109.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = штундарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.