Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Говорушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ говоруха.
2) мн. Родъ грибовъ.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Нехай таки я не даром житиму на світі. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що.
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Очикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Очнуться. Ластівочко-перепілочко, підлетіла під оконечко: очикнися, господинечко! Коровочки потелилися.
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує.
Роскурювати, -рюю, -єш, сов. в. роскури́ти, -рю, -риш, гл. Раскуривать, раскурить. Я йому роскурила (люльку) і падала.
Росплатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай.
2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною.