Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинище

Глинище, -ща, с. Мѣсто, яма, откуда беруть глину, глинница. Левиц. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНИЩЕ"
Биґи збивати = Байдики бити. Желех.
Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.  
Окривджати, -джа́ю, -єш, сов. в. окривдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? Н. Вол. у.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Риндач, -ча, м. Волъ съ кудрявой шерстью на лбу. Александров. у. Cм. ринґач.
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.