Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Пробачати, -ча́ю, -єш, сов. в. пробачити, -чу, -чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили.
Родовитість, -тости, ж.
1) Знатное происхожденіе, родовитость.
2) Наслѣдственность.
3) Плодородіе.
Старосвітщина, -ни, ж. Старина. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. І розм'ягчив серця народам чужоземним.
