Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гливий

Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИВИЙ"
А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Кайленя, -ня́ти, с. Бычекъ? теленокъ? Ой зайняла файна рибка сиві кайленята у зелену полонину, — тамъ отава мнята. Гол. III. 232. Cм. кайла.
Кілько Cм. кілька.
Пирхнути, -ну, -неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан. Шейк.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.