Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глина

Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ном. № 3773. Ум. глинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНА"
А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик. Мет. 472.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Алв. 32. Cм. околяса.
Платок, -тка, ж. 1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. Шух. І. 260. 2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Позскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и зскочити, но о многихъ. Позскакували як опечені. Харьк. у.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Салітра, -ри, ж. Селитра.
Шапчерина, шапчурина, -ни, ж. = шапурина. Я насунув шапчерину, пійшов по за хату. Гол. II. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.