Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Вишничок, -чка, м. Ум. отъ вишник.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Нужда доліглива, що їсти нічого.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Вона стане на користь людові нашому. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж.
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку.
