Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глижка

Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИЖКА"
До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. ІІ. 9.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня. Желех.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.
Пер, -ру, м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Пестити, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину. К. Досв. 44.
Хрипливий, -а, -е. Хрипливый, скрипливый. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. Ном. № 8156.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.