Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глижка

Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИЖКА"
Безп'Ятко, -ка, м. Чортъ.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Засоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола. Ном. № 507.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Пооставляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (во множествѣ).
Попопеліти, -ліємо, -єте, гл. Превратиться въ пепелъ (во множествѣ).
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Шахрай, -рая́, м. Мошенникъ. Ном. № 2970. Плут безбожний з собой всіх шахраїв веде. Котл. Ен. VI. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.