Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня.
Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ.
З'єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединиться. 2) Договориться, условиться. Давав по сороківці од хури, а з його правили по дві: торгувався він два дні, а на третій з'єднались за злотого.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню.
