Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу.
Виколупувати, -пую, -єш, сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай.
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти.
Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт).
Натісувати, -сую, -єш, сов. в. натесати, -тешу, -шеш, гл. Натесывать, натесать.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками.
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл.
1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім.
2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Цебер розсохся і розсипався. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Розсипались жовті кости як жар по печі.
3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась.
4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає.
Споминати, -наю, -єш, сов. в. спом'янути, -ну, -неш, гл. Вспоминать, вспомнить. Та я ж рано встаю, то і вас спом'яну, та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Про любощі спом'янули.
