Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глибоченький

Глибоченький, -а, -е., Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИБОЧЕНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИБОЧЕНЬКИЙ"
Відлеглість, -лости, ж. Разстояніе; отдаленность.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Падичій, -чія, м. Водопадъ. Мнж. 188.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Футерко, -ка, с. Ум. отъ футро.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИБОЧЕНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.