Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручина

Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИНА"
Ведмедина, -ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. Шевч. 540. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. Чуб. І. 252. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4)черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. Сим. 129. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито. Ном. № 4057.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою. Терск. об.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою. Маркев. 58.  
Спосудитися, -джуся, -дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.
Сусік, -ка, м. Закромъ. Вх. Зн. 68.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.