Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! () — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці.
За́родок, -дку, м. Зародышъ, embrio. Стоїть стовп до неба, на нім 12 гнізд, в кождім гнізді по 4 яйця, в кождім яйці по 7 зародків. (Загадка: рік). Ум. за́родочок.
Команка, -ки, ж. = команиця.
Коменда, -ди, ж.
1) Команда, отрядъ. В славнім місті Берестечку коменда стояла.
2) Начальство. Молоденький козаченько в коменди ся просить: пусти ж мене, коменданте, з обозу додому.
Красень, -ня, м. Красавецъ.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках.
