Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи.
Заду́блювати, -люю, -єш, сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.
Знарядити Cм. знарязкати.
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Сміятися, сміюся, -єшся, гл.
1) Смѣяться. Смійся, дурню, доля буде. Сміється наймит, а нічого не тямить.
2) — з кого. Смѣяться, насмѣхаться надъ кѣмъ. Стоїть дівка на порозі, з козаченька сміється.
Умерчик, -ка, м. = умерлець.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.).
