Відполовинити, -ню, -ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. 2) Волынка. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. 3) Плохая собака. 4) об. Негодникъ, негодница.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Ум. дручяга.
Здолі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами.
Оленець, -нця́, м.
1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець.
2) = оленок.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
Родовитість, -тости, ж.
1) Знатное происхожденіе, родовитость.
2) Наслѣдственность.
3) Плодородіе.
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
Сукняний, -а, -е. Суконный. Сіряк сукняний. Парубок у синьому сукняному каптані.
