Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цебрувати

Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕБРУВАТИ"
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Набу́тний, -а, -е. Благопріобрѣтенный.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Шовчина, -ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. Н. 65. Ум. шовчи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕБРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.