Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цегла

Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕГЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕГЛА"
Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472.
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Засипа́тися 1, -па́юся, -єшся, сов. в. заспа́тися, -сплю́ся, -спи́шся, гл. Засыпаться, заспаться, спать слишкомъ долго. Нема в мене свята, — каже чорт: — я не загуляюсь, не запіячу, не засплюсь і на Великдень. Г. Барв. 193.
Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. Лимарь кичку зашиває. Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.
Мак, -ку, м. 1) Макъ. Papaver somniferum L. ЗЮЗО. І. 130. Сім рік маку не родило, про те голоду не було. Посл. Маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом. МВ. І. 102. З маком медовий шулик. Котл. Ен. Пироги з маком. Дурниця — з маком паляниця. Ном. № 5156. Дівчина, маком заквітчана. як мак процвітає. Расцвѣтаетъ въ полной силѣ и красотѣ (о человѣкѣ). маку наївся. Одурѣлъ. Ном. засипала як маком дрібненько. Заговорила скоро, быстро. Ном. № 12895. на мак розбити, порубати. Разбить въ дребезги, изрубить въ мелкіе куски. маком сісти. Погибнуть. маком шити. Шить мелкой строчкой. Як шитиме маком, то їстиме борщ з таком. Вас. 211. о, як затрусить зеленим маком, так держись берега. Подниметъ кутерьму разсердившись, — тогда берегись! Ном. № 3359. 2)стоян. Обыкновенный макъ. 3)видюк, — самосій. Порода маку, зерна котораго сами высыпаются изъ коробочка. Чуб. І. 81. 4)польовий. Раст. Papaver argemone L. ЗЮЗО. І. 130. 5)водяний. Раст. а) Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129, б) Nymphaea alba L. ЗЮЗО. І. 129. 6)самосій. Cм. 3. 7)сліпий. Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 8) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, женщинъ и дѣтей, описанная у Чуб. III. 47, Грин. III. 107, 108. Ум. мачок.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. О. 1861. X. 95.оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. МВ. (О. 1862. III. 59). Вона їх очима так і пожерла обох. Г. Барв. 152.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Сухарниця, -ці, ж. 1) Сосудъ для сухарей. А в салдати вся худоба: сухарниця з сухарями. 2) Сухарный заводь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕГЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.