Баюсатий, -а, -е. = баусатий.
Блекотора, -ри, блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. 2) Ягненокъ, родившійся весною.
Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). 2) Ягода. 3) = бублик. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Не йди туди, бубу зробиш. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. бубу зробити. Ударить, причинить боль.
Дожида́ння, -ня, с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Помертвіють люде від страху та дожидання.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска.
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
