Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цегла

Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕГЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕГЛА"
Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь). Мнж. 148.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕГЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.