Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Гладкий аж шкура тріщить. Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Крицевий, -а, -е. Стальной.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Пообгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.