Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Люби́ста, -ти, ж. = любисток.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Побудувати, -ду́ю, -єш, гл. Построить. Побудували литвини церкву. Опочивав сном тихим, безпробудним, як сплять царі і дуки імениті, що помники собі побудували.
Полегчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. .
Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. 236. Требові й кінця нема. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде.
Фляворити, -рю, -риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить.
