Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка.
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. б) = Картопля. в) — ди́ка. Thalictrum minus. г) — лісова́. Purola senuola. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Ладнати, -каю, -єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Не все то правда, що на весіллі ладкають.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився.
2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та.
