Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розламувати

Розламувати, -мую, -єш, сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛАМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛАМУВАТИ"
Векелия, -лиї, ж. Труть. Шух. І. 191. Cм. вакелія.
Виїститися, -їщуся, -стишся, гл. Осуществиться, исполниться. Вх. Лем. 397.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла.
Киселичник, -ка, м. Сосудъ, въ которомъ приготовляется киселиця. Желех.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Староміський, -а, -е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта. Ном. № 423. Сим. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛАМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.