Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручниця

Ручниця, -ці, ж. 1) = рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИЦЯ"
Берце, -ця, с. 1) = берца 1 = бер = кладка. Желех. 2) = орчик. Вх. Лем. 391.
Нуда, -ди́, ж. 1) = нуд 1. Де люде, там нуди. Ном. № 2453. Що там росказувати? Нуда така! МВ. (О. 1862. III. 36). Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. Подольск. г. 2) = нуд 2. Серце б'ється, дак нуда така візьме.
Підправити Cм. підправляти.
Поміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.
Понадкошувати, -шую, -єш, гл. Надкосить (во многихъ мѣстахъ).
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала. Гол. I. 83.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.
Шейкатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, шнырять. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.