Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин.
Запоро́жнювати, -нюю, -єш, сов. в. запорожни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. О посудѣ, мѣшкѣ, вообще о какомъ-либо вмѣстилищѣ: занимать, занять чѣмъ. Не запорожнюй миски, бо вона не наша.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Підлагоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підлагодитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Починяться, починиться.
2) Подготовляться, подготовиться.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Прийдість, -дости, ж. Будущность, будущее. Менша сестра побила поклони, а вони, старші, зостались у дівках, і на який кінець, і на яку прийдість?
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас.
Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає.
2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года.
