Винагороджувати, -жую, -єш, сов. в. винагородити, -джу, -диш, гл. Награждать, наградить. Я вас винагороджу.... — Подивись на його: ще й винагороджувати хоче. Дак чим же тебе за твою службу винагородити?
Ди́вень, -вня, м. Хлѣбъ въ видѣ толстаго кольца: его пекутъ на свадьбу для невѣсты, которая должна сквозь него посмотрѣть на гостей.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Охаб, -ба, м.
1) = охаба 2.
2) = охаба 3.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Хвилятися, -ляюся, -єшся, гл. Качаться.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Щасний, -а, -е. = щасливий. Не родись красна, та родися щасна. Нехай Бог дав тобі тепер щасну годину. Ой рятуй нас, милий Боже, посилай нам щасну долю!
