Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик.
Мурза́к, -ка́, м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже.
Пасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пасынковать, обрѣзывать, обрывать побочные отростки, листья травянистыхъ растеній.
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Правий 2, -а, -е. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Правими робить стежки його. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Права пила; правий ніж. Ой не ступай, мила, правою ногою. правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Ум. праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Виросла бузинка, та така гарна, правенька.
Сучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сука.
2) Родъ игры.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика.
5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
