Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинити

Чинити, -ню́, -ниш, гл. 1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Ті мати гречаники чинить. Мил. 95. Не чини лихого, не бійся нічого. Ном. № 4442. Порядки чинити. Мет. 179. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. АД. І. 260. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску! Чуб. III. 476. 2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238. 3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИ"
Більшість, -шости, ж. Большинство. Більшість була на моїй стороні.
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. ЗОЮР. II. 28. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла. Зміев. у.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Підчулити Cм. підчулювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.