Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ.
Гладчати, -чаю, -єш, гладшати, -шаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть. Гладчаєш що-дня, — ні вроку тобі.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає.