Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чинитися

Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИНИТИСЯ"
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Злекши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Камен. у. Ми на тебе злекшимо. Н. Вол. у.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі. Чуб. III. 106.
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Опуд, -да, м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.