Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Африка́нський, -а, -е. Африканскій. Левиц. І. 508.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Могил. у. Змастити, змащу, стиш, гл. 1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала. Чуб. V. 576. 2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили. Мкр. Н. 31.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ Сяндецкомъ у. Желех. Голов. І. Вступл. 725.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.