Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Бахусуватий, -а, -е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
Буркутський, -а, -е. Принадлежащій источнику кислой минеральной воды. Вода буркутська. Шух. I. 17.
Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. О. 1862. VI. 60; IV. 77. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Грин. І. 121. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш. Конст. у.
Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Го Ii мѣст. сокращенная форма вмѣсто його. Правоб. І калачем го не звабить. Ном. № 5097.
Здолі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. МВ. ІІ. 126. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами. К. ХП. 43.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.