Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить. Левч. 27.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. І. 64.
Зажахтіти, -хчу, -ти́ш, гл. Завышать, распалиться, начать испускать сильный жаръ, зардѣть (о горящихъ угольяхъ). Зажахтить як жар. К. Дз. 151.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.  
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.
Ростити, -щу́, -сти́ш, гл. Растить. Як ягідку, як пташечку кохала, ростила. Шевч. Ростив теличку цілу зіму и літо, а потім продав. Рк. Левиц.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.