Буяк, -ка, м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче.
2) = бугай 1. Гонить буяка на ярмак.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum.
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування.
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Обшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Обірваний та обшматований який.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття.
Переправа, -ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа.
Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ.
Скудний, -а, -е. Скудный.
Шерсть, -ти, ж.
1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти.
2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей.
