Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпирськуватися

Відпирськуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпирськатися, -каюся, -єшся, гл. Отфыркиваться, отфыркаться. Насіла собаки на кота, а він тільки відпирськується.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИРСЬКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПИРСЬКУВАТИСЯ"
Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Вогірок 2, -рка, м. = огірок. Ум. Вогірочок. Жаб'ячі вогірочки. Раст. Menyanthes trifoliate. Вх. Пч. І. 11.
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у. Слов. Д. Эварн.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПИРСЬКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.