Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Мета́л, -лу, м. Металлъ.
Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє.
2) Затопить (печи).
Розрубати Cм. розрубувати.
Рослий, -а, -е. Высокій, рослый. Росле дерево.
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. Галя може струхла там у землі.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
