Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Натовпитися, -плюся, -пишся, гл. Набиться, натѣсниться, столпиться. Людей натовпилось повнісінька хата.
Нужа, -жі, ж. соб.
1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня.
2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти.
