Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпарь

Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАРЬ"
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Калярувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончательно полировать гребенку посредствомъ тренія между ладонями рукъ, слегка покрытыхъ золой. Вас. 163.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть. КС. 1883. XI. 503.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Садовина, -ни, ж. Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялись через тини. О. 1862. IX. 60.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Мкр. Н. 31. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива. О. 1862. IX. 3. 2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки. Гол. І. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.