Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпарь

Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАРЬ"
Дуймом подути. Быстро побѣжать. Вх. Зн. 16.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Качалка, -ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Полуцвіт, -ту, полу́цвіток, -тка, м. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola Tricolor. Желех. Ой по горі полуцвітки процвітають. Мет. 138.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.