Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпарь

Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАРЬ"
Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Лу́снути Cм. лускати.
Пелена, -ни, ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. Н. п. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Постановити Cм. постановляти.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Травянець, -нцю́, м. Раст. Carthusianorum L. І. ЗЮЗО. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.