Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витріщатися

Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАТИСЯ"
Блискавичний, -а, -е. Молнійный, подобный молніи. Блискавичне сяєво. К. Хи. 129.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь. Котл. Ен. І. 29.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати. Вх. Зн. 43.
Перелізти Cм. перелазити.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРІЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.