Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрюхати

Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Брусквина, -ни, ж. Раст. Persica vulgaris. Шейк. Ум. брусквинка.
Відтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла. Стор. І. 82.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть. Вх. Лем. 418.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Перехилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перехили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться, свѣшиваться, свѣситься. Ой у броду беру воду, не перехилюся. Мет. 50. Перехилилась через тин, вітає нас. МВ. І. 10.
Реля, -лі, ж. 1) Чаще во мн. ре́лі. Качель. Пішли на релі поколихаться. Лебед. у. 2) = ліра. О. 1861. V. 52.
Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.