Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрюхати

Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Горщо́к, -шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ном. Ум. Горще́чок.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку. Черк. у.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts. Вх. Пч. І. 10.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Поземно нар. Горизонтально. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.