Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрюхати

Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. ІІ. 196.
Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги. Желех.
Оглобля, -лі, ж. = голобля. Чуб. V. 1074.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Підкошувати, -шую, -єш, сов. в. підкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.