Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрюхати

Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала. Мир. Пов. II. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРЮХАТИ"
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Оказуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вказатися, -жуся, -жешся, гл. Отзываться, отозваться, объявиться, показаться. Я до нього: хто там? Окажись — хто! — Не обзивається. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Остигти Cм. остигати.
Понабрякати, -каємо, -єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. І. 339.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. посторо́ночок.
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29.
Хвазан, -на, м. пт. фазанъ. Як, каже, устрелиш мені птицю-хвазана, то тоді й дочку мою бери за себе. Рудч. Ск. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.