Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрушувати

Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк. у. 3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу. Грин. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУШУВАТИ"
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Здога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. здогада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Догадываться, догадаться. А соцький ся здогадав, штирі хлопці варти дав. Чуб. V. 977.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Желех. Ум. лушпели́нка.
Нищий, -а, -е. Старець. Оддай нищим, а собі ні з чим. Ном. № 4758.
Обснути, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого. Пирятин. у.
Опіяка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.
Попереділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було. Харьк. у.
Розляпкати, -каю, -єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто. Вх. Лем. 462.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.