Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витріщака

Витріщака, -ки, об. 1) Тотъ, кто таращить глаза. 2) Задница. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРІЩАКА"
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Косорий, -а, -е. . косо́ра вівця́ Овца съ рогами, похожими на косы. Желех.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Неодмінне и неодмінно, нар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Порябити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРІЩАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.