Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
За́ки нар. Пока. Велю коням оброк дати, возниченькам постояти, заки мати прийде з саду. Заки я схаменулась, — його вже й немає.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.
Печіночка, -ки, ж. Ум. отъ печінка.
Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Був їден поганин, недовірок. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. 2) Волкъ.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Порозмножувати, -жую, -єш, гл. Размножить (во множествѣ).
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи.
