Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Клячити, -чу, -чиш, гл.
1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза).
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Перекошувати, -шую, -єш, сов. в. перекоси́ти, -шу, -сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл.
1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено.
2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Cм. цінькати.