Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево.
Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв.
Кавуновий, -а, -е. Арбузный.
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ)
Стик, -ка, м. = істик.
Тіло, -ла, с.
1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. спасти з тіла. Похудѣть.
2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився.
3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. б) Stipa pennata.
4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко.
