Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться.
Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мова мовиться, а хліб їсться. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Не про те мова мовиться. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Випив чарку й мова найшлася. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя.
Моро́зяний, -а, -е. = морозовий. Як будуть морозяні зіми, то це дерево вклякне.
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл.
1) Ободраться (во множествѣ).
2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Разовий, -а, -е. О мукѣ: просѣянная только сквозь рѣшето. — хліб. Хлѣбъ изъ муки просѣянной только разъ сквозь рѣшето.
