Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить.
2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи.
3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати.
Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Не на всього того жадним розумом збагнути. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне.
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл. — кого. Дурачить, обманывать кого.
Перешукувати, -кую, -єш, сов. в. перешука́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Переискивать, переискать наново.
2) Искать, разыскивать, переискивать, переискать. Перешукає, що єсть у возах.
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага.
