Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети.
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Вони до сього звичені.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Надуби́ти, -блю́, -биш, гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
